Наше cерце

<1>

Ми народилися тоді, коли валилась велика держава,
А в черзі за продуктами батьки півдня стояли.
Коли заводи розікрали. Голими, бідосями
Росли тоді, коли були суворі 90-ті!
Коли тікали за кордон, бо вже не було що їсти.
Коли Шевченко був поетом, а не футболістом!
Ми грали в баскетбол. Не було інтернету.
А перше "чудо техніки "- це плеєр на касету.
Та я не проти прогресу; просто, голі факти,
Мудрість пізнавалася не статусом в Вконтакті.
А наша перша любов- без гламурних смайлів,
Та серце б'ється в унісон, Ми живемо далі!

<приспів (х2):>

Наше серце б'ється в такт
І ніщо нас не зупине!
Нам не здатися ніяк!
Ніяк.. Є-є-є

<2>

Ми ставали студентами за часів революції,
Торгували газетами, будували конструкції.
Ми шуршали монетами, вимагали дискусії,
Ми очевидці "помаранчевої проституції"!
Ми росли і слухали історії наших дідів,
Ми росли і вірили, що більше не буде тих днів,
Коли візьмуть нашу Неньку і закують в кайдани,
Ми були студентами, яких вбивали на Майдані!
Не починали війну! Але її закінчили..
Герої не вмирають - Вони стають вічними!
Ми старої закалки: вольові і незламні.
А серце б'ється в унісон, ми живемо далі...

<приспів. (х2)>

<3>

Зупинилося усе навколо..
Наче відібрали всі слова..
Та не відібрати Серце народу..
Поки віра і любов жива!

<приспів. (х2)>

* * *